+38(044) 353 44 55, +38(044) 353 60 90, +38 (068) 866 72 79 kievpereklad@gmail.com

Додаток

Додаток – член речення, виражений іменником, позначає предмет (об’єкт), що відображує дію дієслівної ознаки або ж служить її знаряддям. Розрізняють прямий і непрямий додаток. Прямий додаток позначає об’єкт, безпосередньо охоплений дією. Критерії його виділення в різних мовах різні. В українській мові виражається знахідний відмінок без прийменника, поєднується лише з перехідними дієсловами. Залежно від характеру дії такий об’єкт може бути зовнішнім (незмінним): «купити дім», «кинути камінь», та внутрішнім (результативним): «будувати дім», «роздобути камінь». Різновидом внутрішнього об’єкта є об’єкт змісту («споріднений додаток»), тобто об’єкт, що ніби випливає з самої дії: «думу думати», «кликати клич», «горе горювати». Об’єкт, що позначає предмет мовлення, думки, сприйняття («сповіщати звістку», «бачити корабель»), називається деліберативним. Непрямий додаток виражається іменником у непрямих відмінках з прийменниками та без них. З поняттям непрямого додатка пов’язане уявлення про об’єкт, що стосується дії не прямо (порівняйте «повідомити новину» і «… про новини») і не повністю, а частково («випити воду» і «… води»). З непрямим додатком може також бути пов’язане уявлення про меншу визначеність об’єкта («чекати потяга» і «чекати потяг») та про його своєрідну активність («злякатися собаки», «радіти за сина», де об’єкт певним чином стимулює діяльність суб’єкта). В класичній лінгвістиці поняттям непрямого додатка охоплені різноманітні види об’єктних значень. Зокрема, розрізняються об’єкти, на які спрямована дія: «просити хліба», «добиватися успіху»). Також існують об’єкти, від яких дія відштовхується або ухиляється («позбавитися спадку», «уникнути сварки»). Розрізняють також: об’єкти-адресанти («посміхнутися дитині», «допомогти сусідові»); об’єкти-знаряддя («жати серпом», «підкорити красою»). В структурі висловлювання всі види об’єктів є сумісними та ієрархічно впорядкованими: («розповісти друзям правду про війну словами очевидця»). Тут одні об’єкти пов’язані з дієсловом як ядром повідомлення більш обов’язковим зв’язком, інші – менш обов’язковим. Різновидом додатка іноді вважається виражений інфінітивом член речення, що позначає залежну дієслівну ознаку («надіятися відпочити», «обіцяти допомогти», «боятися помилитися»). При ще ширшому розумінні додатка під нього підводяться також різноманітні види підрядних речень, пов’язаних з головними пояснювальними відношеннями («Хочу, щоб мені допомогли», «Боюсь, аби не помилитися»). В шкільних граматиках поряд з дієслівними додатками виділяють ще і приіменні додатки, які в більшості випадків є похідними від дієслівних, порівняйте: «читати книгу» та «читання книги», «наповнити змістом» та «наповнений змістом».