+38(044) 353 44 55, +38(044) 353 60 90, +38 (068) 866 72 79 kievpereklad@gmail.com

Сполучник

Сполучники – клас службових слів, які оформляють синтаксичні зв’язки слів. Сполучна функція є для сполучника основною. Проте, вказуючи на наявність зв’язку, сполучник у той же час виконує й кваліфікаційну функцію: позначає змістові відношення між сполучуваними одиницями (порівняйте: «знати й уміти» та «знати, щоб уміти»). Граматичне значення відношення зближує сполучники з прийменниками, але службова функція прийменників зазвичай реалізується у взаємодії з відмінковою флексією (якщо вона розвинена у мові), тоді як сполучник виконує аналогічну функцію незалежно від граматичних характеристик сполучуваних ним словоформ і навіть незалежно від їх приналежності до певної частини мови. Сполучник є автономним у складі речення, саме це й відрізняє його від  сполучникового слова, яке поєднує дві функції: окрім позначення залежності речення (службова функція), сполучникове слово входить до складу підрядного речення в якості одного з його членів. У більшості випадків сполучникове слово й сполучник розрізняються формально. Сполучник і сполучне слово в сукупності утворюють сполучникові синтаксичні засоби зв’язку, протиставлені в мові безсполучниковим реченням.

За своєю будовою всі сполучники поділяються на прості (однослівні) та складені (багатослівні). До класу простих сполучників належать похідні й непохідні сполучники. Непохідні сполучники в свою чергу поділяються на елементарні («і», «а», «але») й неелементарні. Неелементарні сполучники історично походять із поєднання двох або більше службових слів і в сучасній мові не членуються на морфеми. Похідні сполучники виникають у результаті лексичної десемантизації повнозначної словоформи, наприклад, «хоча», або в результаті складання, наприклад, «до того як».

Складені сполучники за принципом утворення поділяються на комбіновані (які складаються з різних елементів; «а саме», «якщо навіть») та повторювані (парні; «то… то»). За характером зв’язку всередині комбінованих сполучників у мовах з розвиненою флексією розрізняються сполучники несинтагматичного типу (об’єднані за принципом простого зчеплення), наприклад, «а також», «хіба що», та синтагматичного типу. Вони зберігають зв’язки з прийменниково-відмінковими сполученнями. Наприклад, «без того щоб не», «у той час як». Належність таких словосполучень до класу сполучників у багатьох випадках виявляється умовним, оскільки їх цілісність може послаблюватися й порушуватися.

За кількістю займаних у реченні позицій сполучники поділяються на одномісні та неодномісні. До одномісних належать ті сполучники, які розташовані між сполучуваними частинами тексту, наприклад, «і», «але». Неодномісні сполучники поділяються на багатомісні та двомісні. Перші є послідовністю позиційно роз’єднаних елементів, що, як правило, повторюються. Двомісні сполучники – це поєднання двох формально не співпадаючих і позиційно роз’єднаних елементів. У творенні таких сполучників беруть участь частки, модальні слова, фразеологізми та стійкі словосполучення.

Залежно від характеру зв’язку, що оформляється сполучниками, всі сполучники поділяються на сурядні та підрядні. Перші вказують на відносну смислову автономність сполучуваних одиниць. За допомогою других виражається залежність однієї синтаксичної одиниці від іншої.

За характером відношень, які встановлюються між частинами конструкції, сурядні сполучники поділяються на групи: єднальні сполучники – «і»; протиставні сполучники – «а», «але»;  розділові сполучники – «або»; градаційні сполучники – «не тільки … а й». Сурядних сполучників у мові, як правило, у мові небагато.

Підрядні сполучники оформляють такі види підрядних відношень: часові, умовні, причинні, допустові, цільові, наслідкові, порівняльні, пояснювальні.

За ступенем семантичної залежності від контексту сполучники поділяють на однозначні й багатозначні. Резервом для поповнення класу сполучників служать усі невідмінювані слова (частки, прислівники, модальні слова). В мовознавстві 20 сторіччя сполучники разом з модальними словами часто відносять до синтаксичних службових слів.