Країни та народи: звичаї та традиції, культура та мистецтво
Іспанська мова, яку ми всі сьогодні знаємо і любимо, виникла в Іспанії. Іспанська мова зберігає більшу частину походження свого читання, письма та мовлення ще з 1713 року. Однак після століть різних соціальних і геополітичних розколів за часів правління Іспанської імперії мова встигла розквітнути і перетворитися в різні варіації, які досить відрізняються від того, якою мова була спочатку. Зараз використання іспанської мови в Сполучених Штатах зросло через імміграції та збільшення бізнесу з іспаномовних країн. Як результат, сам факт володіння іспанською мовою переміщає працівника до іншої категорії при поданні заявки на робоче місце, що робить його не тільки корисним для вас, але і вигідним для компанії. Очікується, що іспаномовне населення США зросте на 30% до 2050 року. Також іспаномовне населення додасть 9,2% до ВВП світу в Північній Америці і Європейському союзі. Який же діалект краще вивчати, зважаючи на це? За цими даними в бізнес сфері може використовуватися суміш Латиноамериканської і Європейської іспанської мови. Що ж, розглянемо прийняття діалекту в корпоративному світі, а потім вже вам судити про його важливість. Перед тим, як розпочати, дамо визначення діалекту: Що таке діалект? Діалект – це зміна (варіація) мови, яку використовує група людей з певного географічного положення. Тепер поділимо діалекти. Кастильский Королівство Іспанія утворилося колись внаслідок об’єднання королівств Наварри і Арагона з Короною Кастилії. Звучить знайомо? Так, це кастильська іспанська або іспанська з Іспанії (Spanish from Spain – її теперішня назва англійською мовою), ось, де все почалося. Для того, щоб зробити кастильську іспанську зрозумілою для носія англійської мови, вона дивним чином пов’язана не тільки з британською англійською, а й американською, оскільки американська англійська бере початок з британської англійської. Латиноамериканські діалекти іспанської мови: “Гран Колумбія” “Гран...
Країни та народи: звичаї та традиції, культура та мистецтво
Із самого початку наші предки відзначали новий рік в ту пору, коли все навколо оживало – навесні. З огляду на нерозривний зв’язок українців з природою, з роботою на землі, то початок року раніше пов’язували з початком нового сезону сільськогосподарських робіт. Трохи пізніше слідували церковним звичаям та почали відзначати новий рік у вересні. А ось свято 1 січня прийшло до нас тільки в 1700 році. Новий рік, який наступав 1 березня, вважали святом нового, весни, сонця, нового врожаю. За часів Київської Русі існувала традиція запалювати вогні, що було обов’язковим елементом святкування весняного Нового року та вважалося «програмуванням» хорошого майбутнього врожаю. Традиція святкування Нового року восени 1 вересня відзначали державний Новий рік, виникнення якого пов’язано з тим, що саме цього дня цар вершив суд над підданими. Але вкінці 15 століття традиція відзначати Новий рік двічі на рік почала викликати багато незручностей. Однак, в ту пору багато хто непохитно вважав, що в 7000 році від моменту «створення світу» (в 1492 році від Різдва Христового) настане Судний день, і тому свято Великодня визначали тільки до 1492 року. Саме 1492 року Великий князь Іван Третій, батько Івана Грозного, остаточно затвердив постанову Московського собору взяти за початок як церковного, так і громадянського року 1 вересня. У цей день слід платити данину, різні оброки, віддавати в казну мито. Але через те, що народ продовжував зустрічати Новий рік із прильотом перших птахів, цар ввів запозичений з Візантії звичай: 1 вересня, після молитви в храмі, він дозволяв пускати сторожі до себе будь-якого прохача, який би хотів йому поскаржитися, попросити захисту або, як говорили на Русі, правди шукав. Поступово, народ звик до початку року 1 вересня, коли урожай (подарунки...
Країни та народи: звичаї та традиції, культура та мистецтво
Отже, ви щойно прийняли пропозицію нової роботи в Іспанії, землі кориди, повсюдного споживання хамону (так-так, навіть чіпси з jamón serrano існують… перевірте!), темпранільо, ласкавого Середземноморського сонця та милих акцентів. Вітаємо! І – готуйтеся! Можливо, ви задаєте собі такі питання: “Pues, ¿ahora qué?” Або, для тих, хто все ще перебуває в процесі aprendiendo español: «Ну, і що далі?» Іспанія – країна з багатою історією, самобутньою мовою, вражаючими краєвидами та пляжами, дещо сумнівним смаком на чоловіче взуття та милі, часто дотепні манери, які ви однозначно оціните, якщо не adorar. Ось кілька порад для початку: Люди дуже серйозно проводять свій відпочинок та відпустки Іспанці мають 12 національних feriados, або свят, а працівники – принаймні 22 вихідних дні на рік і БАГАТО часу присвячують пошуку балансу між особистим життям та роботою. Відпочинок та розваги також можна назвати основоположною, невід’ємною частиною іспанської культури. Чим саме іспанці займаються під час відпочинку? Вони проводять свій вільний час зі своїми чоловіками, дружинами та дітьми, підсилюючи зв’язки de la familia. Незважаючи на розповсюджену думку, всеохоплюючий термін для осіб неіспанського та нелатиноамериканського походження «ґрінґо» все частіше використовується як ласкаве звертання… …якщо ви випадково не зачепите чиюсь equipo de fútbol чи маму… У цьому випадку можете не сумніватися, що розчервонілий іспанець з криками «¡¡¡Gringo de mierda!!!» кинеться на вас, сповнений обурення та гніву. За іспанцями не було помічено такої риси, як пунктуальність Навіть у діловому або в робочому оточенні для іспанців нормальним є запізнення на 15-30 хвилин. Але все ж, якщо пунктуальність є у вашій крові, ДНК, мозку кісток, не варто почуватися так, ніби вам слід дотримуватися цього «правила байдужості», притаманного вашим іспанським колегам. Але й не дивуйтеся, не ображайтеся,...
Країни та народи: звичаї та традиції, культура та мистецтво
Манери. Оскільки ми вже взялися за визначення національних особливостей французів, мабуть, варто з’ясувати правдивість одного з найбільш законсервованих стереотипів стосовно французів. Чи є французи грубіянами? Французи не є самі по собі грубими. Вони, без сумнівів, мають унікальну манеру спілкування, вони безпосередні та прямолінійні. У той час, як британці намагаються уникати певного предмету, якщо це допомагає їм бути більш ввічливими, французи не соромляться висловлювати своє невдоволення та нетерплячість. Націоналізм. Французи справді пишаються тим, що вони – французи, і вважають, що Франція найкраща в усьому, і зокрема, в тому, що стосується культури, інтелектуалів та їжі! Французи дуже самовпевнені і серед них панує така думка, що «по-французьки» – це найкраще. Політика. Ще один розповсюджений стереотип стосовно французів: вони люблять гарно пострайкувати. Якщо французьким працівникам не подобаються рішення властей, вони складуть інструменти і відмоляться працювати. Це їхнє «богом дане» право як французьких громадян. Напої. Французи люблять сидіти в кафе. В маленьких містечках та великих містах розкидано безліч кав’ярень та кондитерських. А ще французи люблять хороше вино. Але у Франції все помірно: пляшка гарного червоного вина за вечерею – це норма, але напиватися «до чортиків» – не є частиною французької культури. Сім’я. У Франції сім’я – це ланка суспільства, яка об’єднує країну. Кожен член сім’ї має власні обов’язки та ролі. Члени великих сімей завжди готові надати емоційну та фінансову підтримку. Однак, починаючи з 1960-х років кількість одружень суттєво зменшилася, а розлучень – стрімко зросла. А одностатеві шлюби до цього часу є забороненими у Франції. Релігія. Наприкінці ХIХ сторіччя Франція була переважно сільською країною з дуже консервативними, католицькими цінностями, але вже приблизно через сторіччя стало переважати міське населення, і погляди людей стали більш світськими. Результати...
Країни та народи: звичаї та традиції, культура та мистецтво
Спагеті, мафія, мелодійна вимова, жести, романтика, галасливість, мода, хаос – це слова, які часто використовують для опису італійців. Скільки ж правди в стереотипах? Ця стаття написана італійцем. Якщо ви попросите ще 10 італійців розповісти про їх націю, то ви отримаєте 10 різних відповідей. Давайте зазирнемо в італійську душу, та прояснимо деякі загальні неправильні уявлення про італійців з боку іноземців. То що ж є правдою в стереотипі про італійців? Стереотипи – це, зазвичай, суміш певної частки правди з деякими узагальненнями та перебільшеннями. Давайте виявимо правду в стереотипах про італійців. Спагеті та паста є священні для Італії. Не можна забрати пасту з раціону італійця, інакше, він буде недовершений. Типова італійська їжа зазвичай включає: Перша страва: паста Основна страва (друга страва): риба або м’ясо з салатом Фрукти або десерт (дольче) Кава У зв’язку з регіональними розбіжностями Італії, в деяких місцях пасту заміняє різотто. В Італії хорошою їжею потрібно з кимось ділитися. Це спосіб підтримати розмову, розповісти друзям жарти, забути про всі робочі проблеми на декілька годин, та насолоджуватися життям. Будьте певні, італійці завжди знайдуть спосіб гарно поїсти. Мафія реальна: ми цим не пишаємося, але вона існує, особливо на Півдні та на острові Сицилія. Очевидно, що не кожен італієць є мафіозі, і більшість з них будуть ображені, якщо ви застосуєте до них цей термін, навіть якщо він сказаний як жарт. Італійці розмовляють доволі оригінально. Найголовніший елемент у спілкуванні є жести: як вони рухають руками, тримають голови, рухають плечима, їх вираження емоцій мімікою, а також погляд, усе це вони роблять для того, щоб їх зрозуміли. Італійці просто не можуть розмовляти без рухів руками. Якщо вони чимось зайняті, то тоді вони починають рухати плечима, або...
Країни та народи: звичаї та традиції, культура та мистецтво, Цікаве про мову, переклади та перекладачів
Загалом, обробкою мови займається ліва півкуля головного мозку. Це однаково стосується усного, письмового мовлення та мови знаків. Однак дослідники, які представили свій звіт у журналі Current Biology 17 серпня, виявили дивовижний виняток до цього правила: свистяча турецька. «Нам надзвичайно пощастило, що така мова справді існує», – говорить Онур Гюнтуркюн з Рурського університету в Бохумі, Німеччина. «Це справжній експеримент, який проводить сама природа». Турецька свистяча мова – це саме те, що ви чуєте в її назві: турецьку мову було адаптовано в серію свистів. Цей спосіб спілкування використовувався в давнину, до винайдення телефонів, у маленьких селах у Туреччині для зв’язку на далекі відстані. На відміну від традиційної турецької мови, свистячу турецьку чути набагато далі. Люди, які говорять свистячою турецькою, використовують традиційну турецьку мову в близькому колі спілкування, і переключаються на свистячу форму, якщо відстань складає, скажімо, 50-90 метрів. «Якщо подивитися на топографію, стає зрозумілим, наскільки зручним є спілкування за допомогою свисту», – говорить Гюнтуркюн. «Ви не можете говорити так само голосно, як свистіти, тож свистячу мову можна почути навіть через десятки кілометрів крутих каньйонів чи високих гір». Свистяча турецька мова не є чітким відтворенням турецької мови, як пояснює Гюнтуркюн. Це турецька, конвертована в іншу форму, подібно до того, як текст, який ви зараз читаєте українською, конвертовано в письмову форму. Гюнтуркюн, який сам є турком, відзначає, що йому до сих пір надзвичайно складно розуміти мову свисту. «Як носій турецької мови я був вражений тим, що не зрозумів жодного слова, коли ці хлопці почали свистіти. Жоднісінького! Десь через тиждень я почав впізнавати деякі слова, але тільки тоді, коли знав контекст». Турецька свистяча мова сама по собі є дивовижною, але Гюнтуркюн та його колеги...
Країни та народи: звичаї та традиції, культура та мистецтво
Сьогодні в інтернет мережі існує багато сайтів, на яких можна знайти поради відносно подорожей за кордон. Але все ж, завжди приємно зустріти людину, яка порадить вам щось неординарне, і така людина – українець. Американці будуть їсти будь-де. В Америці столовий етикет не такий суворий як в інших країнах. Тут їсти будь-де є прийнятним, навіть якщо ви на якомусь офіційному засіданні. Також, у американців є звичка їсти лише однією рукою, а іншу вони тримають під столом. Ця «традиція» прийшла з Дикого Заходу, коли, у випадку чого, вільною рукою хапали револьвер. Насправді, американцям байдуже як ваші справи. Американці ніколи не чекають, та й не хочуть почути чесну відповідь на їх запитання: як ваші справи. Справа в тому, що вираз «Як ваші справи?» (переклад з англійської How are you?) для американців є формальністю, та більше слугує частиною звичайного привітання. Насправді, їм не цікаво як ваші справи. Американці надзвичайно щирі, коли розмова заходить про гроші. Не дивуйтеся, якщо при першій же зустрічі з жителем цієї країни вас запитають про ваш заробіток. Гроші для американців – це ціла культура. Добре відомий вираз «дешева рибка – гірка юшка» саме про них. В їх розумінні – якісні речі не можуть бути дешевими, а право споживачів для американців цінується навіть вище ніж законодавство. В Америці не схвалюють, коли цілуєш або обіймаєш іншу людину. У американців є свої певні та визначені правила поведінки в багатолюдних місцях. Так, наприклад, у Сполучених Штатах Америки перехожі не торкаються чужих дітей, більше того, американці цього не роблять, навіть якщо їх запросили у гості. Прийнятним для них є рукостискання. Розпивання алкогольних напоїв є неприйнятним. Як і багато інших країн та націй, Америка бореться...
Країни та народи: звичаї та традиції, культура та мистецтво, Цікаве про мову, переклади та перекладачів
Вчені схвильовані, адже кожні 14 днів вимирає одна з численних мов світу. Очікується, що до кінця цього століття близько половини з 7000 мов світу матимуть статус вимерлих. Вимираючі мови – це мови, які знаходяться на межі остаточного зникнення. Згідно з визначенням ЮНЕСКО, ризик вимирання мови настає тоді, коли батьки перестають навчати цій мові своїх дітей, та коли вона зникає з повсякденного вжитку. Якщо певною мовою розмовляють лише кілька її носіїв похилого віку, така мова вважається майже вимерлою. Насправді, кожна вимерла мова становить величезну втрату, адже вона в значній мірі відображає риси свого народу, його культуру. Це втілення знань про світ, і кожного разу, втрачаючи чергову мову, ми втрачаємо частинку знань та історії. Разом з мовою зникає її лексика, сталі виразі, її фольклор, тобто, ті перли, які розвивалися та накопичувалися протягом століть. На відміну від мов, якими спілкуються сотні мільйонів землян, а саме таких як англійська, китайська, іспанська чи арабська, вимираючі мови балансують на межі збереження та зникнення тільки завдяки жменьці своїх носіїв. Що ж становить собою процес вимирання мови? Це явище ніколи не буває раптовим, а прогресує протягом довгого часу. Те чи інше народонаселення починає поступово переходити на використання мов, які є більш потужними в політичному та економічному сенсі, тобто тих, якими живе світова політика та економіка. Свою роль відіграли також процеси глобалізації та колонізації. Деякі народонаселення просто вимушені були перейти на використання інших мов, адже не мали іншого вибору. Якщо не залишається жодних документів, жодних звукових записів їх рідною мовою, чи якщо не залишається її живих носіїв, ми втрачаємо її назавжди. Та, незважаючи на те, що за останні десятиліття вимерли сотні мов світу, виконується робота по збереженню тих...
Країни та народи: звичаї та традиції, культура та мистецтво
У 1969 році два психологи з Університету в Іллінойсі висунули так звану “гіпотезу Поліанни”, нині вона називається принципом Поліанни. Цей принцип полягає в тому, що є універсальна людська тенденція використовувати позитивні слова частіше ніж негативні. Самі вчені писали: «Люди схильні говорити про яскраву сторону життя». Ця тема є предметом для обговорення й досі. Лінгвісти та науковці стверджують, що мова сама по собі – це найбільша та найкраща людська технологія, а атоми мови – це окремі слова. Таким чином, ми можемо стверджувати, що мова передає всі емоції людини, особливо позитивні. Щоб дослідити принцип Поліанни команда з науковців з Університету Вермонту вирішила зібрати мільярди слів з усього світу, використовуючи при цьому двадцять чотири джерела, включаючи книги, веб-сайти, телебачення, титри до фільмів та тексти пісень. Дослідники просили простих людей дати оцінку різним словам за критерієм «щасливий» – «сумний» за шкалою від 1 до 9. Таким чином вони сформували топ 10 найщасливіших мов: 10. На десятому місці знаходиться китайська мова. Книги китайською мовою містять найменше щасливих слів. 9. На дев’ятому місці – корейська мова. При аналізі різних мовних джерел науковці використовували так званий «вимірювач щастя». Коли досліджували корейську, то аналізували титри до фільмів. 8. Восьме місце посідає арабська мова. Найбільше щасливих слів в арабській мові прослідковується в телебаченні та титрах до фільмів. 7. Російська мова займає сьоме місце. Основою результатів дослідження є такі джерела як Google Books, телебачення та титри до фільмів. Також дослідники аналізували відомі роботи в літературі, включаючи «Злочин та кара» Ф. Достоєвського. 6. Індонезійська мова посіла шосте місце. Усі джерела, які використовувалися для дослідження показували дуже різні результати в порівнянні з іншими мовами. Наприклад, індонезійські титри до фільмів більш щасливі...
Країни та народи: звичаї та традиції, культура та мистецтво
У дев’ятнадцятому столітті була поширена думка, що ірландська мова є настільки стародавньою, що нею розмовляли самі Адам та Єва. Століттями носії ірландської мови вважали лише староєврейську мову більш древньою за ірландську. Але, оскільки, на їхню думку, ірландська – це мова з Едемського Саду, то вважалось, що ірландською не можуть говорити злі сили, що вона поєднує в собі найкращі мовні характеристики, що це свого роду «лінгва франка» Раю, якій віддав перевагу сам Господь, і що, вона була самою чистою мовою з усіх, оскільки передувала всім іншим мовам, та не запозичувала з жодної з них. Тобто, раніше ірландська не була мовою меншин, якій загрожувало вимирання, яке ми можемо спостерігати зараз. Це була першокласна світова мова, яка за своєю оригінальністю перевершувала навіть англійську. У будь-якій мові важливо не лише основний характер мови та її будова, але й сама мовна практика. В свій час ірландською мовою навчались в школі, нею друкували газети та журнали, нею готували державні документи, виголошували промови, зокрема Робертом Кінгом, який виголошував промову ірландською мовою про відновлення ірландського парламенту у 1843 році, і яку знову ж таки ірландською мовою у 1970 опублікував Брендан О Буачалла. Ірландська була не тільки мовою меншин, нею також велися служби в церкві, політичні зустрічі та засідання в суді. Ірландська мова відіграла велику роль у політиці. Відновлення у 1793 році прав голосу для католиків привело тисячі носіїв ірландської на виборчі дільниці. У 1817 році політикам було дозволено складати присяги ірландською мовою. У 1858 році під час судової справи “В проти Бйорка” суд вирішив, що носії мови можуть обирати собі мову для свідчень, в надії, що обиратимуть англійську мову та їм не доведеться витрачати час, відведений для...
Країни та народи: звичаї та традиції, культура та мистецтво
Весілля – це свято для двох закоханих сердець, які у цей святковий день поєднуються в одне. У світі тисячі заручених пар, які готують своє весілля відповідно до традицій своєї країни чи свого народу. Розглянемо деякі з них. Європейські весільні традиції: Англія В Англії на весілля наречена одягає білу сукню, що символізує чистоту, а наречений – весільний костюм. Весілля часто супроводжується весільним прийомом, що у деяких регіонах Англії більш відомо як «Весільний сніданок». Згідно з західним традиціями молоду пару на святкуванні вітають тостами бажаючи щасливого подружнього життя, молодята разом розрізають їхній весільний торт та танцюють перший весільний танець. Наприкінці свята, по традиції, наречена кидає незаміжнім дівчатам свій букет і вважається, що та хто його впіймає вийде заміж наступною. Також у англійців є цікава Вікторіанська традиція: наречена до весілля одягає або ж зберігає у себе «щось старе, щось нове, щось позичене та щось блакитне». Вважається, що це на добру вдачу. Доречі, багато наречених перекладають свідоцтва про шлюб на англійську мову в нашому бюро. Україна Сучасне українське весілля мало чим відрізняється від англійського. Дівчата наречені одягають біле вбрання, а хлопці офіційний костюм. Цікавою є традиція «викупу» нареченої нареченим. Коли молодий приходить за своєю коханою, то він повинен «викупити» її у її брата. Нині викуп може проходити як у вигляді конкурсів для молодого так і у вигляді «грошового хабара». Зазвичай у наречених є свідки (молоді, нежонаті дівчата та хлопці) зазвичай одна або дві пари, а саме весілля дуже часто проходить у два дні. У перший день проходить церемонія одруження, вінчання та святковий стіл із тостами та вигуками «гірко» для молодих, які під час них повинні цілуватись. У другий день святкування продовжується, тільки вже...
___________________________
English
Русский
Українська