Швидкість (темп) мовлення. Яка найшвидша мова у світі?
Якщо ви володієте іноземною мовою, то ви напевне потрапляли в незручну ситуацію, коли вам доводилось просити свого співрозмовника говорити повільніше або більш чітко. Після таких ситуацій ми часто дивуємося: «чому ж вони все таки так швидко розмовляють?» Більшість...Функції мови
Жодне суспільство, на якому б рівні розвитку воно не перебувало, не може існувати без мови, яка виконує цілу низку функцій, життєво важливих для цього суспільства, окремих гру кожної людини. Мова використовується для інформаційного зв’язку між членами...Словник. Види та типи словників
Словник. Види та типи словників Французький письменник Анатоль Франс назвав словник «всесвітом, розташованим у алфавітному порядку». Словник потрібен, коли не знаєш, як пишеться те чи інше слово. Але це не головне. Словники – це не лише довідники, але й елемент...Літературна мова
На початкових етапах розвитку мови існували тільки у формі діалектів. На основі кількох діалектів могла складатися мова фольклору. Торгівля змушувала носіїв віддалених діалектів розуміти одне одного. В давнину та в Середньовіччі існувала культурна прірва між освіченою...Текст
Текст (від латинського textus – тканина, сплетіння, поєднання) – об’єднана смисловим зв’язком послідовність знакових одиниць, основними властивостями якої є зв’язність та цілісність. У семіотиці під словом текст розуміють осмислену...Етимологія
Наука етимологія (від грецького «Etymon» – «істина» та «logos» – «слово», «вчення») займається вивченням походження слів, зокрема з’ясовує, за якою ознакою називаються предмет, явище, дія. Відносно просто на основі досягнень порівняльно-історичного...Лексика
Лексика – сукупність слів мови, її словниковий склад. Цей термін використовується також і стосовно окремих пластів словникового складу (лексика побутова, ділова, поетична і т. ін.), і для позначення всіх слів, використаних певним письменником (лексика Шевченка)...Неологізм
Неологізми (від грецького neos – новий і logos – слово) – слова, значення слів або словосполучення, що з’явилися у визначений період у певній мові або використані одного разу в певному тексті чи акті мовлення. Належність слів до неологізмів...Просторіччя
Просторіччя – одна з форм національної мови, поряд з діалектами, жаргонним мовленням та літературною мовою. Разом з народними говорами та жаргонами просторіччя складає усну некодифіковану сферу загальнонаціональної мовної комунікації – народно-розмовну...Жива мова
Жива мова – це різновид усної літературної мови, який обслуговує повсякденне побутове спілкування й виконує комунікативну та імперативну функції. В якості засобу національного спілкування жива мова склалася в епоху формування націй. У донаціональний період...Мовна здатність
Мовна здатність – одне з ключових понять психолінгвістики; багаторівнева, ієрархічно організована функціональна система, яка формується в психіці носія мови в процесі онтогенетичного розвитку. Поняття «мовна здатність» було введене радянською лінгвістичною...Антонім
Антоніми (від грецького anti – проти та onyma – ім’я) слова однієї частини мови, що мають протилежні значення. Далеко не всі слова можуть мати антоніми. Для цього в самому значенні слова має бути закладена можливість антоніма. У слів, які означають...Омонім
Омоніми – від грецького «homos» – «однаковий» та «onyma» – «ім’я». Таке явище, коли слова співпадають за формою і не мають нічого спільного за змістом, називається омонімією (від грецького «однойменність»). Лексичні омоніми – слова,...Речення
Речення – одна з основних граматичних категорій синтаксису, яка протиставляється в його системі слову та словосполученню за формами, значеннями та функціями. В широкому значенні це будь-яке – від розгорнутого синтаксичного утворення до окремого слова або...Синонім
Cиноніми (від грецького synonymos – однойменний) – слова однієї частини мови (а також, у більш широкому розумінні, фразеологізми, морфеми, синтаксичні конструкції), значення яких повністю або частково збігаються. Слова, однакові за змістом, називаються...Слово
Слово – це основна структурно-семантична одиниця мови, яка служить для найменування предметів та їх властивостей, явищ, відношень дійсності, і має сукупність семантичних, фонетичних та граматичних ознак, специфічних для кожної мови. Характерні ознаки слова...Дієслово
Дієслово (лат. Verbum) – частина мови, яка виражає граматичне значення дії (тобто ознаки рухливого, що реалізується в часі) і функціонує переважно в якості присудка. Як специфічно предикативне слово дієслово протиставлене іменнику. В той же час формування...Дієприслівник
Дієприслівник – нефінітивна форма дієслова (вербоїд), яка позначає другорядну дію, підпорядковану головній, вираженій у реченні присудком або інфінітивом у різних синтаксичних функціях («Я мав можливість отримати освіту, виховуючись удома».) Дієприслівники...Вигук
Вигуки – клас невідмінюваних слів, що служать для нерозчленованого вираження емоційно-вольових та емоційних реакцій на навколишнє середовище. Вигуки не належать ані до повнозначних, ані до службових частин мови. Від повнозначних слів вони відрізняються...Прислівник
Прислівник – лексико-граматичний клас зазвичай невідмінюваних слів, які позначають ознаку дії, якості або предмета й виступають у синтаксичній функції обставини або означення, рідше – присудка. Прислівник як частина мови визначається сукупністю...Паронім
Паронімія (від грецького слова Para – біля і onyma – ім’я) – явище часткової звукової подібності слів (паронімів) при їх семантичній відмінності (повній або частковій). Проблема паронімії виникає внаслідок навмисного зближення або ненавмисного...Прийменник
Прийменник – розряд службових, морфологічно незмінюваних слів, що виражають різноманітні відношення між залежними та головними членами словосполучення та здійснюють підрядний синтаксичний зв’язок усередині словосполучення та речення. Прийменники...Прикметник
Прикметник – лексико-семантичний клас предикатних слів, які позначають непроцесуальну ознаку (властивість) предмета, події або іншої ознаки, вираженої іменною частиною мови. Прикметник позначає або якісну ознаку предмета, поза його відношенням до інших...Дієприкметник
Дієприкметник – нефінітивна форма дієслова (вербоїд), яка позначає ознаку імені (особи, предмета), пов’язану з дією, і використовується атрибутивно («палаюче вогнище», «розбитий глечик»). У дієприкметнику поєднані властивості дієслова і прикметника....Мовлення
Мовлення – конкретне говоріння, що протікає у часі й утілюється в звуковій або письмовій формі. Під мовленням розуміють як сам процес говоріння (мовленнєву діяльність), так і його результат (мовленнєві витвори, що фіксуються в пам’яті або письмово)....Сполучник
Сполучники – клас службових слів, які оформляють синтаксичні зв’язки слів. Сполучна функція є для сполучника основною. Проте, вказуючи на наявність зв’язку, сполучник у той же час виконує й кваліфікаційну функцію: позначає змістові відношення між...Іменник
Іменник – клас повнозначних слів (частина мови), який включає в себе назви предметів та істот і в реченні виступає в основному в ролі підмета та додатка. Основне й універсальне членування частин мови на іменники та дієслова співвідноситься з членуванням...Частини мови
Частини мови – класи слів у мові, що виділяються на основі спільності їх синтаксичних, морфологічних та семантичних властивостей. Розрізняють повнозначні частини мови (іменник, дієслово, прикметник, прислівник) та службові частини мови (сполучник, прийменник,...Частка
Частки – розряд невідмінюваних службових слів, які беруть участь у вираженні форм окремих морфологічних категорій, входячи до складу слова («хто-небудь», «дай-но»), або приєднуючись до нього («пішов би», «нехай буде»), і передають комунікативний статус...Мова
Мова є основним об’єктом вивчення мовознавства. Під мовою ми розуміємо природну людську мову. Виникнення й існування мови нерозривно пов’язане з виникненням та існуванням людини. Термін «мова» має принаймні два взаємопов’язаних значення: 1) мова як...Додаток
Додаток – член речення, виражений іменником, позначає предмет (об’єкт), що відображує дію дієслівної ознаки або ж служить її знаряддям. Розрізняють прямий і непрямий додаток. Прямий додаток позначає об’єкт, безпосередньо охоплений дією. Критерії його...Метафора
Метафора – троп або механізм мовлення, що перебуває у використанні слова, яке позначає певний клас предметів, явищ і т. ін., дає характеристики або назви об’єкта, що входить до іншого класу, або для найменування іншого класу об’єктів, аналогічного...Метонімія
Метонімія (від грецького metonymia – перейменування) – троп або механізм мови, що полягає в регулярному або оказіональному переносі назви з одного класу об’єктів або окремого об’єкту на інший клас або окремий предмет, який асоціюється з ним за...Отправить нам файл:
___________________________
Нас рекомендують:
English
Русский
Українська